Містичний кубок

Міжріччя Тигру та Єфрату, відоме як Месапотамія, дала світу символ, від якого походить сучасний знак медицини — добре відома нам чаша зі змією.
У 1877 році, під час розкопок у пагорбах Тело (територія сучасного Іраку), французські археологи знайшли кубок, зроблений із зеленого стеатиту. Згодом було встановлено, що його виготовили у XXII столітті до н.е. для Гудеа, правителя древньошумерського міста Лагаша. Цей кубок був посвячений божеству Ніпшизіду — посланцю Матері-Землі, у володіння котрої він несе вологу й тепло весни, уособлюючи родючість, породження життя, його установлення й охорону. В центрі кубку древній художник зобразив жезл (кадуцей) — дерево життя, що своєю основою спирається на дно посудини. Дві змії звиваються одна навколо другої і, разом з тим, навколо жезла у вигляді подвійної спіралі, а їхні голови торкаються одна одної біля верхнього краю кубку. По обидва боки кадуцею розташувались два генія — фантастичні крилаті чудовиська з головою дракона, тілом лева, кігтями хижого звіра на передніх лапах та орла на задніх. Разом з хвостами у вигляді жала скорпіона, вони являли собою закінчений узагальнений образ усього жахливого й огидного, що несе несе хвороби й загибель. В своїх лапах вони тримають такі собі стулки з ручками, котрі начебто готові у будь який момент зачинитися, і сховати кадуцей. Вочевидь, символіка геніїв — це персоніфіковані крайнощі людської натури, здатні зашкодити людині. Але, можливо, суть цього знака глибша аніж просто фізичні захворювання та погані звички. Цю думку підтверджують змії кубку Гедеа, які звиваються й линуть угору.

Напевно, спіральна символіка в образній формі передає знання древніх про тонку, енергетичну будову людини (змія, разом із спіралью, здавна й традиційно використовувались як символ насамперед духовної еволюції). Ці змії, що звиваютья — являють собою образ енергії змін, удосконалення людини, і нагадують вчення внутрішньої Йоги, де змальовується система так званого «тонкого» тіла людини, що складається з трьох енергетичних каналів. Вони, наче змії кадуцея, теж закручуються у подвійній спіралі, разюче нагадуючи людську спіраль ДНК.

Пізніше шумерський кадуцей еволюціонував у так званий жезл Гермеса (Меркурія) античності і являв собою символ підйому енергії, яку в Індії називають Кундаліні. Центральний стрижень символізував енергетичний канал хребта Сушумну. Дві змії — праву й ліву сторони (китайські меридіани), іменовані Пінгала й Іда. Перетинання змій символізували енергетичні центри або чакри. Крила на верху жезла відображали підйом у верхню чакру Сахасрару, у якій відбувається Йога — процес з’єднання з Божественною енергією.

Кадуцей "носили" як знак миру й захисту єгипетський Анубіс, Фінікійський Ваал, передньоазійська Іштар.

У християнстві цей знак стає атрибутом Софії (Премудрості Божої), його можна бачити в православній іконографії.

З XIX століття дещо видозмінене зображення кадуцея служить у ряді країн символом медицини.